БЕЗ ЦЕНЗУРЫ: Поховайте та вставайте...

Поховайте та вставайте
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте
Т.Г Шевченко “Заповіт”:::

Шановні українці!

Запрошую Вас до “Української світлиці” на літературний вечір присвячений 200 річниці нашого Кобзаря. Вечір відбудеться 2014-03-08, о 17-00, в готелі “Аукштайтія”. Нічого грандіозного не намічається - послухаємо та почитаємо вірші, поговоримо про нашу долю безталанну, вип’ємо по склянці чаю.

Співів та танців не обіцяю, хіба що поминальної по загиблим на Майдані.

* * *

Немає мені ради
Все валиться із рук
І звідки взять поради
На ниві всіх розлук

Остався на самоті
Як придорожній стовп
Що з того що заможній
Не забереш же в гроб

* * *
Душа лiта, а тiло гнеться
Шукає розум компромiс
І вiд спокуси серце рветься
Лукаву раду шепоче Бiс.

* * *
Упала Зоря в долину
Серцем до дому лину
Згадаю маму та тата
В вишневім садочку хату.

* * *
Очищу чоботи вiд гною
Знiму одежі я мирськi
Душевнi рани лиш загою
Проливши сльози я гiркi

I пред Тобою я престану
В своiй нужденнiй простотi
Iз неприкритою мольбою
Знесилив в тяжкiй боротьбi

* * *
Небо, сонце, вітер та дощ
Осінь, зима, весна та літо
Звари мені мамо борщ
Насип галушок макітру

Дні, тижні, місяці й літа
Дитинство, жага, та втома
Даруй мені тато коня
Та жару до серця мого.

* * *
Мені не вистачає сили
Щоб бути кам’яним
Бо доленька носила
По всім шляхам лихим

Далеко ой далеко
Прокладені стежки
Заросли бур’янами
Всі батьківські садки

Мабуть лиха година
Мене зібрала в путь
Немає в мене сили
Щоб долю повернуть.

Дід Панас